ГЕРОЇ НЕ ВМИРАЮТЬ

Головна › ГЕРОЇ НЕ ВМИРАЮТЬ

Грабовий Дмитро Вікторович

19.081973-13.03.2024

Народився Грабовий Дмитро Вікторович 19 серпня 1973 року в місті Комсомольську. Після закінчення 8 класів середньої школи №2 продовжив навчання в Комсомольському гірничо-металургійному технікумі, де здобув кваліфікацію гірничого техніка-електромеханіка. У 1992-1994 роках проходив строкову військову службу в лавах Збройних сил України. Із 1994 року розпочав свою трудову діяльність на Полтавському гірничо-збагачувальному комбінаті в цеху виробництва окатків електрослюсарем, у 2002 році переведений на посаду начальника дільниці у теплосиловому цеху. У 2010 році закінчив Національний гірничий університет, де здобув кваліфікацію гірничого інженера-електрика. Із 2015 року захищав Батьківщину на Сході України, був неодноразово нагороджений державними відзнаками. Із 2018 року працював начальником відділу енергоефективності Регіонального офісу водних ресурсів у Черкаській області. 26 травня 2022 року був мобілізований на російсько-українську війну. 13 березня 2024 року старший сержант Збройних сил України Дмитро Грабовий відійшов у вічність в районі населеного пункту Вишневе Дніпропетровської області. Вічна і світла пам’ять про Дмитра Грабового назавжди збережеться в наших серцях.

 

 

відео Телерадіокомпанія ГОК

Тищенко Роман Анатолійович

21.10.1981 – 07.02.2024

Роман народився та виріс у с.Благодатному Золотоніського району Черкаської області. У 1998 році закінчив Благодатнівську загальноосвітню школу, здобув освіту техніка-електрика в Черкаському політехнічному технікумі. З 2022 року працював у Регіональному офісі водних ресурсів на посаді провідного інженера-енергетика. Він був висококваліфікованим спеціалістом та відповідальним працівником, якого шанували в колективі. У листопаді 2023 року був призваний до лав Збройних Сил України. Служив у 95 окремій десантній штурмовій бригаді стрільцем-снайпером. Загинув Роман Анатолійович 07.02.2024 року в Куп’янському районі Харківської області.
У Романа Анатолійовича залишились батьки, дружина Юлія та двоє синів Олександр та Ярослав.
Вічна пам’ять Роману Анатолійовичу, справжньому герою, який жив і помер, захищаючи нашу Україну!

Зінник Володимир Васильович

19.02.1988 -10.06.1988

У російсько-українській війні загинув солдат із Домантового, що на Золотоніщині, Зінник Володимир Васильович. Солдат Зінник Володимир Васильович , 19 лютого 1988 р.н. Був водієм механізованого взводу окремої механізованої бригади імені генерал-хорунжого Марка Безручка.  Працював у Регіональному офісі водних ресурсів на посаді машиніст насосних установок ГНС Дмитрівської зрошувальної системи Лівобережної експлуатаційної дільниці.  Був призваний до лав Збройних Сил України з 21.02.2023 – загинув 10.06.2023 у м. Авдіївка Донецької області внаслідок ворожого танкового обстрілу на Донеччині.

 

 

 

 

 

Оржехівський Михайло Петрович

08.11.1975-20.06.2022

У 1993 році закінчив Топилівську загальноосвітню школу. Здобув фах механізатора. У 1994-1996 роках служив у Збройних Силах України. Чотири роки працював механізатором у місцевому колгоспі. Наступні 12 років проживав у Миколаївській області. Там створив сім’ю. Став батьком. У 2012 році повернувся в рідне село. Півтора року працював на ПАТ “Юрія”, а з 2013 року в колективі ТОВ АПК “Маїс”, де пропрацював майже 10 років. З січня 2022 року -працював у Регіональному офісі водних ресурсів на посаді машиніст насосних установок Топилівської зрошувальної системи Правобережної експлуатаційної дільниці. У 2014-2015 роках мужньо захищав Батьківщину на Сході України. З початком повномасштаного вторгнення окупантів в Україну – став в перших рядах захисників ріної землі. Загинув 20.06.2022р. у м. Торецьк Бахмутського району Донецької області.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

error: Content is protected !!